

Синускоп — це жорсткий оптичний ендоскоп для огляду порожнини носа, носоглотки та навколоносових пазух: тонка металева трубка завдовжки близько 17–18 см і діаметром кілька міліметрів, усередині якої розташована система лінз і пучок світловодних волокон. Його вводять через ніздрю — без жодних проколів — і він освітлює глибокі відділи носа та передає їхнє зображення на камеру й монітор.
Назва походить від латинського «sinus» — пазуха і грецького «σκοπέω» — дивлюся: «прилад, щоб дивитися в пазухи». У побуті його називають ендоскопом для носа, у документах — назальним ендоскопом або риноскопом.
Звичайний огляд носа з дзеркалом і лобним рефлектором показує лише передні відділи. Усе цікаве для ЛОР-лікаря — середній носовий хід, співустя пазух, носоглотка — лежить глибше, за вигинами раковин. Синускоп «приносить» туди світло й погляд, причому зі збільшенням і можливістю записати відео.
Синускоп ≠ синускопія. Синускоп — це інструмент (оптика). Синускопія (ендоскопія носа) — огляд чи операція, у якій оптику використовують разом з камерою, освітлювачем і, за потреби, синускопічними інструментами. Про весь ЛОР-набір — у статті синускопи, отоскопи та ЛОР-інструменти; тут мова саме про оптику.
Будова — така сама, як у лапароскопа чи артроскопа: назустріч одне одному всередині трубки йдуть світло й зображення.
1. Світло — туди. Освітлювач через світловод подає світло до бокового порту, а волокна вздовж тубуса випромінюють його з кінчика навколо об'єктива.
2. Зображення — назад. Об'єктив «збирає» картинку, стрижневі лінзи передають її до окуляра, а ендоскопічна камера виводить на монітор.
На відміну від лапароскопії чи артроскопії, порожнину носа не потрібно розширювати газом чи рідиною: вона й так заповнена повітрям. Простір для огляду створюють інакше — слизову оболонку зазвичай попередньо обробляють судинозвужувальними засобами й місцевим анестетиком, щоб раковини «зменшилися» і відкрили шлях оптиці.
Зате в носі є свій ворог — запотівання й забруднення лінзи. Холодна оптика у теплому вологому середовищі вкривається конденсатом, а торкання до слизової, кров чи слиз миттєво розмивають картинку. Тому в ЛОР-ендоскопії багато уваги приділяють чистоті лінзи (про це — нижче).
| Частина | Що робить |
|---|---|
| Окуляр | Проксимальний кінець; до нього кріпиться камера, а при простому огляді можна дивитися оком |
| Порт світловода | Роз'єм для кабелю від освітлювача; за ним хірург орієнтується, куди «дивиться» кутова оптика |
| Світловодні волокна | Несуть світло вздовж тубуса |
| Стрижнева лінзова система | Передає зображення; винахід Гарольда Гопкінса 1960-х, що зробив тонкі ендоскопи яскравими |
| Дистальне вікно (об'єктив) | Прямий (0°) або скошений торець, що задає напрямок огляду |
| Тубус | Тонкий герметичний корпус, зазвичай 175 мм завдовжки, діаметр 4 або 2,7 мм |
На відміну від артроскопа, синускоп зазвичай працює без тубуса-гільзи: його вводять у ніздрю напряму. Окремі системи мають промивні тубуси, що подають рідину на лінзу, — але це опція, а не обов'язкова частина.
Ідея FESS — не «вичистити» пазуху, а відновити її природну вентиляцію і дренаж: акуратно розширити заблоковані співустя, зберегти здорову слизову, щоб вона сама продовжила очищати пазуху. Без хорошої кутової оптики це було б неможливо — співустя ховаються за вигинами й виступами, недоступними прямому погляду.
Кут зрізу — куди спрямований погляд оптики відносно її осі. Поле зору — наскільки широкий «конус» вона бачить (у синускопів LAPOMED — 65°, у моделей «широкий кут» — більше).
| Кут | Як «дивиться» | Коли застосовують |
|---|---|---|
| 0° | Прямо вперед | Діагностичний огляд, орієнтація на початку втручання, навчання, робота по осі (перегородка, задні відділи) |
| 30° | Трохи вбік | Найуніверсальніший: огляд бічної стінки носа й середнього носового ходу, основна робоча оптика багатьох хірургів |
| 45° | Помітно вбік | Проміжний варіант: коли 30° замало, а з 70° складно орієнтуватися |
| 70° | Сильно вбік, «за кут» | Лобна кишеня, верхньощелепна пазуха через співустя, бічні відділи носоглотки |
Типова логіка: 0° і 30° — базовий мінімум, 45° та/або 70° — для повноцінної хірургії пазух.
Цікавий факт для досвідчених. З полем зору 65° у 30-градусної оптики вісь тубуса ще в кадрі (половина поля — 32,5°), тож хірург бачить, куди просуває кінчик. У 70-градусної — вже ні: прямо перед кінчиком утворюється «сліпа зона». Тому 70° вводять обережно, ковзаючи вздовж знайомих орієнтирів, а інструменти до цілі проводять під контролем, не «наосліп» по осі оптики.
| Діаметр | Де застосовується |
|---|---|
| 4 мм | Стандарт для дорослих: більше світла, ширша й яскравіша картинка, міцніший тубус |
| 2,7 мм | Вузькі носові ходи, діти, офісна діагностика; більше місця поруч для інструмента |
Тонша оптика пропускає менше світла й делікатніша до згинання, тому 2,7 мм зазвичай доповнює, а не замінює 4-мм набір.
Ще один цікавий факт: синускоп 4 × 175 мм і артроскоп 4 × 175 мм — фактично той самий формат оптики, тому HD-синускопи LAPOMED 4 мм мають у сфері застосування і артроскопію. Про оптику для суглобів — у статті що таке артроскоп.
| Порівняння | Синускоп | Отоскоп | Ларингоскоп |
|---|---|---|---|
| Куди | Ніс, пазухи, носоглотка | Слуховий прохід, барабанна перетинка | Гортань, глотка (через рот) |
| Типова довжина | 175 мм | 50–100 мм | 175 мм |
| Типові кути | 0°, 30°, 45°, 70° | 0°, 30° | 70°, 90° |
Детальніше — у статтях про отоскоп і ларингоскоп.
Діагностична ендоскопія носа — швидкий амбулаторний огляд: лікар послідовно проводить оптику вздовж дна носа, у середній носовий хід, до носоглотки й оцінює слизову, раковини, перегородку, співустя, наявність поліпів чи виділень. Зображення можна записати й показати пацієнту.
Ендоскопічна хірургія носа й пазух (FESS) — операції на пазухах, видалення поліпів, корекція раковин і перегородки під ендоскопічним контролем. Тут хірург часто міняє оптику кілька разів за втручання — під різні ділянки.
Суміжні втручання — ендоскопічна хірургія слізних шляхів, зупинка носових кровотеч, доступи до носоглотки. Спектр і показання визначає лікар.
У носі хірург зазвичай тримає оптику однією рукою, а інструмент — другою. Коли потрібні два інструменти одночасно (наприклад, аспіратор і щипці), оптику закріплюють у тримачі ендоскопа. Він фіксує синускоп у потрібному положенні, звільняє руку й прибирає тремтіння картинки під час тривалих етапів.
| Проблема | Що допомагає |
|---|---|
| Конденсат на холодній оптиці | Підігрів оптики до температури тіла (тепла вода, термостат), антифог-засіб на дистальне вікно |
| Кров і слиз на лінзі | Протерти серветкою або промити; промивний тубус, якщо є в системі |
| Картинка «пливе» від контакту зі слизовою | Тримати кінчик трохи віддалік від тканин, користуватися аспірацією |
| «Туман» усередині, що не стирається | Це не запотівання, а порушення герметичності — потрібен ремонт |
| Ознака на екрані | Імовірна причина |
|---|---|
| Темний півмісяць або тінь | Вигин тубуса, зміщення чи тріщина стрижневої лінзи |
| Внутрішній «туман» | Порушена герметичність, волога в оптиці |
| Тьмяна картинка при справному освітлювачі | Зламані волокна або забруднений порт світловода |
| Плями, подряпини | Пошкоджене дистальне вікно — часто від контакту з шейвером чи інструментом |
Тонкий тубус 2,7 мм особливо вразливий: його не можна використовувати як важіль для відсування раковин.
Це тонка металева трубка з лінзами й світловодом усередині, яку вводять у ніс. Вона підсвічує глибокі відділи носа й пазухи та передає зображення на монітор, щоб ЛОР-лікар міг їх оглянути або прооперувати.
Так. Синускоп, назальний ендоскоп, риноскоп — різні назви жорсткої оптики для огляду носа й пазух.
Синускоп — це прилад. Синускопія (ендоскопія носа) — процедура, під час якої його використовують разом з камерою, освітлювачем та інструментами.
Найчастіше — 30°: він найуніверсальніший. Разом з 0° це базовий набір; 45° і 70° додають для хірургії пазух.
4 мм дає більше світла і ширше зображення — стандарт для дорослих. 2,7 мм — для дітей, вузьких носових ходів і коли поруч з оптикою потрібне місце для інструмента.
Холодна оптика потрапляє в тепле вологе середовище. Допомагає підігрів оптики, антифог-засоби та промивання лінзи. Якщо ж «туман» усередині — потрібен ремонт.
Функціональна ендоскопічна хірургія пазух — підхід, за якого під контролем синускопа відновлюють природну вентиляцію й дренаж пазух, зберігаючи здорову слизову.
Він фіксує синускоп у потрібному положенні, звільняючи руку хірурга для другого інструмента й стабілізуючи картинку.
Синускоп — основний інструмент сучасної ринології: він перетворив огляд носа з погляду «на вході» на детальне дослідження глибоких відділів і дав змогу оперувати пазухи через ніздрю, без зовнішніх розрізів. Кут зрізу визначає, що лікар побачить, діаметр — куди оптика пройде, а клас зображення — наскільки детально.
LAPOMED — український виробник ендоскопічного обладнання й інструментів — випускає синускопи 4 × 175 мм з кутами 0°, 30°, 70° (HD) і 45° (SD), 2,7 × 175 мм з кутами 0° і 30°, а також тримач для ендоскопа для ЛОР-хірургії.