Вижимки → Загальна та ендоскопічна хірургія
Смертність після малоінвазивних операцій на підшлунковій залозі: причини за класифікацією ISGPS
13 листопада 2026 р. · ретроспективне когортне дослідження за даними національного реєстру
Автори проаналізували випадки смерті після малоінвазивних резекцій підшлункової залози в італійському національному реєстрі, застосувавши консенсусну класифікацію ISGPS на основі аналізу першопричин. Здебільшого летальні випадки були наслідком каскаду специфічних для панкреатектомії ускладнень, насамперед післяопераційної панкреатичної нориці та кровотечі.
Головне
- Серед 3590 пацієнтів післяопераційна смертність становила 2,7%: 5,9% після малоінвазивної панкреатодуоденектомії, 0,8% після лівобічної резекції, 4,8% після тотальної панкреатектомії.
- Після резекцій зі збереженням паренхіми летальних випадків не було.
- Незалежними предикторами смерті були старший вік і клас ASA ≥3.
- Приблизно дві третини смертей належали до типу PPM 2 (особливо після панкреатодуоденектомії й тотальної панкреатектомії), PPM 1 — 13,3%, PPM 3 — 15,3%.
- Автори вважають, що слід знижувати частоту нориці та кровотечі й зменшувати «failure to rescue» після їх виникнення.
Питання дослідження
Чи застосовна нова консенсусна класифікація смертності після панкреатектомії (ISGPS) до малоінвазивної хірургії підшлункової залози і які механізми зумовлюють летальні випадки в цій групі.
Дизайн
Ретроспективний аналіз послідовних пацієнтів, внесених до італійського реєстру IGoMIPS (жовтень 2019 — липень 2025), 3590 пацієнтів. Кожен випадок смерті розглядали за структурованим аналізом першопричин згідно з критеріями ISGPS і відносили до певного типу PPM. Предиктори оцінювали мультиваріантною логістичною регресією, розподіл типів PPM порівнювали між видами операцій. Кількість центрів в анотації не наведена.
Результати
Загальна частота смерті — 2,7%. Після малоінвазивної панкреатодуоденектомії — 5,9%, після лівобічної панкреатектомії — 0,8%, після тотальної — 4,8%; після резекцій зі збереженням паренхіми — 0%. Вік і ASA ≥3 були незалежними предикторами. Аналіз першопричин показав, що більшість смертей настала після каскаду кількох специфічних ускладнень, переважно післяопераційної панкреатичної нориці (POPF) і післяпанкреатектомічної кровотечі (PPH). Тип PPM 2 становив близько двох третин випадків, PPM 1 — 13,3%, PPM 3 — 15,3%.
Обмеження
В анотації не наведено. Зазначено лише ретроспективний дизайн.
Що це змінює в практиці
Автори роблять висновок, що смертність після малоінвазивних операцій на підшлунковій залозі пов'язана насамперед із каскадом специфічних ускладнень, а не з технічною невдачею чи окремою соматичною подією. Тому центрам, які виконують такі операції, варто, на їхню думку, інвестувати в профілактику нориці та кровотечі й у ефективне лікування ускладнень після їх виникнення.
Оригінал
DOI: 10.1097/sla.0000000000007254. Читати оригінал статті →
Вижимку підготувала команда LAPOMED своїми словами за анотацією статті. Вона не замінює повного тексту і не є клінічною рекомендацією.